Уретер Posted on by / 0 Comment уре́тер – іменник чоловічого роду відмінок однина множина називний уре́тер уре́тери родовий уре́тера уре́терів давальний уре́теру, уре́терові уре́терам знахідний уре́тер уре́тери орудний уре́тером уре́терами місцевий на/в уре́тері на/в уре́терах кличний уре́тере* уре́тери*
Уректи Posted on by / 0 Comment уректи́1 – дієслово доконаного виду (наврочити) Інфінітив уректи́ однина множина Наказовий спосіб 1 особа уречі́мо, уречі́м 2 особа уречи́ уречі́ть МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа уречу́ уречемо́, урече́м 2 особа урече́ш уречете́ 3 особа урече́ уречу́ть МИНУЛИЙ ЧАС чол.р. … урі́к урекли́ жін.р.
Урезонювати Posted on by / 0 Comment урезо́нював урезо́нювали жін. … урезо́нювала сер. … урезо́нювало Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник урезо́нюваний Безособова форма урезо́нювано Дієприслівник урезо́нювавши
Уреїліт Posted on by / 0 Comment уреїлі́т – іменник чоловічого роду, істота відмінок однина множина називний уреїлі́т уреїлі́ти родовий уреїлі́та уреїлі́тів давальний уреїлі́тові, уреїлі́ту уреїлі́там знахідний уреїлі́та уреїлі́тів орудний уреїлі́том уреїлі́тами місцевий на/в уреїлі́тові, уреїлі́ті на/в уреїлі́тах кличний уреїлі́те уреїлі́ти
Уречевити Posted on by / 0 Comment уречеви́ти – дієслово доконаного виду Інфінітив уречеви́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа уречеві́мо, уречеві́м 2 особа уречеви́ уречеві́ть МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа уречевлю́ уречевимо́, уречеви́м 2 особа уречеви́ш уречевите́ 3 особа уречеви́ть уречевля́ть МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
