Результати пошуку слова: Устин

Гляди ж, Устино (на мене), служи добре, – …  Устино, серденько! … –  Устино! … –  Хоч не питай, Устино, – … Бувай здорова, Устинко! … Устина, здається? … –  А що ти сидиш тут, Устинко?  … –  А де моя Устина? … Устино! … Устино! … – Я одразу побачив, що квач, ще тодi, як вiн Устину обiдом нагодував… Якби таку жiнку та менi – я б її у комашню втручив, –

Разом зі своєю дружиною Устиною він брав активну участь у просвітянській роботі: обоє співали в хорі та грали в драматичному гуртку. … Устина володіла сольним дискантом, з дитячих років співала в церковному хорі в Клевані. … А коли його дружина Устина втратила свідомість і впала на долівку серед кімнати, я заверещав на все горло.

Незабаром на обрії показалося наше місто П[рилука], а трохи ближче з-за темного лісу визирнули білою бляхою криті бані соборної церкви Г[устин]ського манастиря.