Крістоф Рансмайр – Останній світ
Де-не-де хвилі викидали на берег кригу, обліплену сміттям та пташиним послідом. … Згори, з фортечних мурів, долинав регіт чатників, які гасили передчуття небезпеки спраглими ковтками пекучої сивухи із сулії, передаючи її з рук у руки. … Згодом вимощеними з колод хідниками столиці потяглася довга низка візків із сміттям.