ЖУЛЬ ВЕРН – ТАЄМНИЧИЙ ОСТРІВ
Там хай і тимчасовий, а проте порятунок. … Пройшовши ще кроків двісті, вони наблизилися до ущелини; на її дні, як і передчував Пенкроф, текла невелика, проте повновода річка. … – Хай йому чорт! … Хай там як, а цієї ночі вони мусили відмовитися від наміру добути вогонь. … хай я краще думатиму, що це свині! … Річка Вдячності текла.