Семен Скляренко – Святослав Posted on by / 0 Comment – хапались за насади й кликали на помiч усiх богiв родичi княгинi й служницi. … голосно промовляють, хапаючись за мечi, воєводи, – … Деякi з них упилися, i довелося їх вести пiд руки, деякi трималися на ногах, тiльки верзли казна-що й хапались за зброю.
Остап Вишня – Вишневi усмiшки. Забороненi твори Posted on by / 0 Comment Як скаже хто це слово, так за щоки й хапаешся, й одскакуеш крокiв на 10, так i почуваеться, що або сiрчаним квасом в очi хлюпне, або з самопалу трахне! … І хапаешся за лiву то за праву.
Ольга Кобилянська – Царiвна Posted on by / 0 Comment В горлi корч хапав; я затиснула зуби сильно, бо менi виривався зойк з уст… І мимоволi попленталася я опiсля в он той лiс.
Кобилянська Ольга – Нiоба Posted on by / 0 Comment Лиш коли був зачеплений або вражений по п’яному, тратив всю свою, йому властиву, доброту й терпливiсть, хапав, що в руки попадалося, хоча б i сокиру.
Остап Вишня – Думи мої Posted on by / 0 Comment вона вже сама з його осипається, а він хапає її й тулить до себе, проріхи затуляє…
Остап ВИШНЯ – Самостійна дірка – Усмішки, фейлетони Posted on by / 0 Comment Форвертс!^[2] Бандера (хапає зубами монету).
РОМАНЧУК Олег – Право на істину Posted on by / 0 Comment Хапайте її!.. … Ні, я не уподібнювався утопаючому, що хапається за соломинку, коли розглядав фразу “Пуп землі Бхагавадгіта” як своєрідний ключ-код, завдяки якому можна паралізувати роботу інформаційної мережі компанії.
ВЛАД Марія Миколаївна – Стрітеннє: Книжка гуцульських звічаїв і вірувань Posted on by / 0 Comment Слабі, слабі, аді не бійтеси, не хапає вас, Федуньку…” Речі вельми не ласкаві, а каже “Ви” і ще “Федуньку”.
ВОВЧОК Марко – Оповiдання Posted on by / 0 Comment Нiкого не пiзнає, дивиться страшно i все за голову себе хапає.
Едгар Аллан По – Оповідь Артура Гордона Піма Posted on by / 0 Comment Я цілком утратив мову, і мене опанував моторошний страх на думку про те, що мій друг упевниться в моїй смерті й повернеться на палубу, не ставши далі мене шукати; я стояв, випроставшись між клітями біля входу до свого ящика, здригаючись усім тілом, хапаючи ротом повітря і марно силкуючись видушити з себе бодай якийсь звук.
