ВОВЧОК Марко – Iнститутка Posted on by / 0 Comment В хуторянських хатах де-не-де свiтилось. … Усi тобi чужi, i все, усе чуже: i хата, i люди, i одежа… Степовик!
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Навіжена Posted on by / 0 Comment – Сказати правду, я й не розберу гаразд, що на йому поналяпувано: чи ліс, чи хата. … А я так думаю про наші часи, що мудра була та людина, котра вигадала приказку: «Моя хата скраю, я… нічого не знаю».
Концептуальні засади та шляхи реалізації проекту “Гуманізація технічної освіти у ВПІ.“ Posted on by / 0 Comment В цій залі представлені також дві його власні живописні картини “Хата” та “Хата діда Олекси” оберегом яких завжди була ікона.
ГРИГІР ТЮТЮНИК – ВОГНИК ДАЛЕКО В СТЕПУ Posted on by / 0 Comment То як велика хата, тоді не настачиш. … Глянув уздовж по селу з-під шапки з пілоткою і зупинився; світиться майже у всіх уже хатах.
Брати Грімм. Казки Posted on by / 0 Comment – Є вже в неї хата. … Прийшов рибалка додому, аж бачить – на місці старої хижі стоїть хата, а біля неї на лавці [99] сидить його жінка.
УКРАЇНСЬКІ Народні Казки – Козак Мамарига Posted on by / 0 Comment Люди всі по хатах поховалися, тремтять і плачуть. … Накинув на неї плуга, вибіг надвір та й почав нею землю орати – такі скиби вивертає, як хата завбільшки.
Квитка-Основ’яненко – Козир-дівка Posted on by / 0 Comment Почали курей по хатам віднімати, яйця відбирати; відомкнули казенний ящик, потягнули чимало, турнули у город і за ренським, і за хранцюзькою водкою; а як завтра припадала п’ятниця, а…
РОМАНІВСЬКА Марія – Шахти в небі Posted on by / 0 Comment Була в Семена вбога, як старий трухлявий гриб, хата, дві десятини землі, восьмеро дітей та єдине багатство – меткі руки, здібні до всякої роботи: і теслярської, і столярської, і ковальської. … Стара Семенова хата майже завалилась.
СТАСЬ Анатолий – Сріблясте марево Posted on by / 0 Comment Там його, пораненого в голову, і знайшов пасічник Данило Різниченко, хата якого стоїть над самим урвищем… Незабаром старий заговорив, начебто до нього з Донбасу небіж прийшов. … Крізь очерети виднілося палахкотливе багаття над урвищем – то горіла хата старого пасічника.
ВОВЧОК Марко – Два сини Posted on by / 0 Comment Робота дожидає; треба жити, треба діло робити, треба терпіти горенько… Живу… Дивлюсь, як хата валиться; чую, що й сама я пилом припадаю… якось дурнішаю, якось туманію, наче жива у землю входжу…
