Результати пошуку слова: Хата

ДОВЖЕНКО Олександр Петрович – Зачарована Десна

Posted on by / 0 Comment

Дуже мальовнича була хата. … Ой коли б хто знав, яка то радiсть, коли вмирають прабаби, особливо зимою, в стареньких хатах! … Хата враз стає великою, повiтря чисте, i свiтло, як у раю. … Богдан Холод, могутнiй i вже лiтнiй їх ватаг, не любив ходити з торбою по хатах. … Хата пливе!..-

Тарас Григорович Шевченко – Наймичка. Повість.

Posted on by / 0 Comment

Вздовж берега Сули простяглося велике село, вкрите зеленими темними садами; тільки де-не-де з густої зелені виринає біла плямочка — це біла хата з соломяною стріхою. … Хата була порожня, холодна; під лавою лежали порозбивані горшки та розтріпаний віник. … А ще недавно була це весела, біла, світла хата!

ВОВЧОК Марко – Три долi

Posted on by / 0 Comment

Наша хата на горi, на самому шпилечку стояла. … Як-то часто приходять менi на ум молодi лiта: де що було, як… Вже старуха сива, а пам'ять молода не забулась… Отсе наша хата стояла на шпилечку… Було, вийду, сяду на призьбi, прислухаюся, придивляюся. … Тобi буде нехай наша хата, се тобi нехай буде.

Пантелеймон Куліш – Маруся Богуславка

Posted on by / 0 Comment

Проста хата в нього сяла тільки гарними богами, Та пахущими на божниках квітками й рушниками, Та хорошою, як Божий рай, вродливою дочкою, Що всім брала очі дивною якоюсь красотою. … Нехай горить стара, мізерна хата: Ти матимеш таке, про що тобі й не сниться».

СТЕЛЬМАХ Михайло – Гуси-лебеді летять

Posted on by / 0 Comment

– Хата є, в хатi – комiрчина, на дворi – клуня, хижка, дровiтня, ступа, i жорна маю, i гусака, i галагана, i цiле подвiр'я курей, ще бiльше яєць та шевське ремесло в руках. … –  Побiжи спитайся, моя хата осьдечки, – … Ось i наша хата. … Тому й молодiсть майже щодня маяла косами в нашiй хата.

Олесь Гончар – Твоя зоря

Posted on by / 0 Comment

Тополя та явір біля чиїхось воріт, традиційні вишепьки поза хатами, два-три колодязні журавлі (на хвості в одного здоровезний камінь-важило, що невідомо звідки і взявся тут, у краю чорноземів), осторонь хутора ферма, довга, пожолоблена, —

БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Огненне коло

Posted on by / 0 Comment

Пилюка з сажею й димом затемнює сонце, й воно виглядає крізь опалову мряку жовтогарячим покотьолом… Стовбури дерев розщеплені гарматними набоями та авіабомбами… Двір з розбитою білокорою тополею й лапатим кленом, листя якого вкрите пилюкою й «потом»… Хата з забитими віконницями.

Ольга Кобилянська – «В неділю рано зілля копала»

Posted on by / 0 Comment

Оце ж тобі, Грицю, за теє заплата: Із чотирьох дощок темная хата!» І Се було давно. … Недалеко ріки, злучаючись своїм городом з горою Чабаницею, стояла з обійстям і млином своїм хата далеко і широко знаної багачки, вдови Іванихи Дубихи. … Ось вже її хата колихається, вже сунеться в яр, ось-ось розсиплеться, завалиться.

КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло Михайлович – Ціпов’яз

Posted on by / 0 Comment

Двері в хатах були всюди зачинені, В Наумишиній хаті теж не було нікого, бо Семен, маючи увечері їхати до Межибожа, хотів налагодити жінці дров і подавсь у ліс, а жінки копали в полі бараболю. … Де?… Либонь Іван Галузка… Ні, Яків Коваль… Наумишина хата!.. … –  Ой, матінко, наче наша хата… ой!..

Адріан Кащенко – Славне військо

Posted on by / 0 Comment

На східному березі Дніпра проти голови Хортиці ріс гарний дубовий гай, у якому, певне, стояла хата Сагайдачного, бо та місцевість і досі зветься “Сагайдачне”. … Окопи й вали збереглися й до наших днів, хоча значна частина вже забудована хатами й засаджена городами.