Семен Скляренко – Володимир
О, як часто і з якою любов’ю думали вони в походах, у чужих землях про рідний стольний город над Дніпром! П’ять літ – це було багато і воднораз так мало, непомітно проминули ці літа в походах на чужині, певне, й у Любечі за цей швидкоплинний час не сталося якихось змін. Кроки лунають на сходах.