НЕСТАЙКО Всеволод Зиновьевич – Чарiвнi окуляри
– вигукнув я, через силу піднімаючи важку для мене драбину (потім я для інтересу намагався ще раз це зробити, але не зміг, звідки ж тоді сили з'явились?!). … але ти повзав хтозна-де! … Коли дивна артистка Маргарита Степанівна встигла засунути їх нам у кишені – хтозна… … Не будеш же ти виїздити за ними хтозна-куди.