Skip to content
Чий бичок не плигав, а телятко ваше». …
Маленький Сергійко, син Олени, уже бігає по двору, знає, як його звати і чий він є, а баба Сидориха ним не натішиться: — …
Розшукав я очима свою хату, думаю:, оце хлопці на вигоні в «лози» граються, пищики майструють, а мене ведуть хтозна й куди. …
Хтозна в кого й повдавалися.
Я вам принесла молока і сиру, бо хтозна, чи маєте що їсти. …
Чий він зрештою? …
– В тім-то й річ, що він – неодмінно чийсь. …
Хтозна, як їм велося… – …
Можливо, він живе тисячу років чий взагалі безсмертний… Ми ж про них не знаємо нічого, анічогісінько! …
Наш вік, звичайно, довший, але хтозна, кому з нас більше даровано.
…хтозна– й под.: будь-котрий, будь-хто, будь-чий, будь-що, будь-який; котрий-будь, хто-будь, чий-будь, що-будь, який-будь; котрий-небудь, хто- небудь, чий-небудь, що-небудь, який-небудь; казна-що, хтозна-який; але: будь у кого, будь на чому, казна з ким, казна при кому (бо в середині таких слів з’являється прийменник).
Хтозна, що його туди приманило. …
– Цитьте… я чую чийсь голос, то не собаки, ні… о, ще раз. …
– Ну, містере Баренсе, це ще хтозна, – …
– Хтозна, чи ми про неї колись довідаємось. …
– гукнув раптом чийсь голос знадвору, і собаки скажено загавкали. …
Але хтозна, де він тиняється. …
Чийсь грубий голос сказав: –