Результати пошуку слова: Чад
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Сад Гетсиманський
Хто?» І він кружляє навколо нього все на одному місці, як метелик навколо чадної свічки, обмаслюючи об нього – об це запитання – крила своєї душі. … Але це Андрій збагнув згодом, тепер же Карапетьянові «перські мелодії» звучали, як фрагменти дивовижного, чадного сну, або рефлексії звихненої пам’яті божевільного.
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Огненне коло
Ожуги дерев клубочаться синюватим чадом, мліють і тріскають, опалені вогнями. … Темрява рухлива, неначе та розтоплена смола тече, гойдається, сходить випарами… Задушливий сморід диму й піроксиліну заливає все – уривки снів, безголосий крик, порухи душі, все йде гарячою хвилею, палить обличчя, чадить… Здається, щось десь горить.
ФРАЙБЕРГ Герман – Таємнича Африка
Мандруючи в районі Шарі, на схід від озера Чад, я дістався до місцевості, куди дуже рідко навідуються європейці. … Ми трималися караванного шляху, прокладеного ще 1873 року німецьким дослідником Густавом Нахтігалем через Дар-Сауд, на схід від озера Чад – величезного заболоченого озера в центрі материка.
Володимир Винниченко – Сонячна машина
Весь він проїжджений болячкою наживи, ввесь очманілий од чаду фабрики, грюкоту машин, дзенькоту склянок, весь насичений мораллю безмилосердної конкуренції, брехні, обману, визиску, образи слабшого, насили, крові, глуму. … Трошки нижча, але більш поширена, підскакування під ці звуки в чадних, отруйних по мешканнях.
Олесь Гончар – ЛЮДИНА І ЗБРОЯ
Вважайте, один відвоювався… 16 Чадно грохкають міни в хлібах, бігають люди знетямлені, той мертвий падає на бігу, той, заюшений кров’ю, волає: — … Грохкання й чад. … Весь світ уже ніби просмердівся цим гарячим нудотним чадом вибухлих мін, свіжі воронки ще димляться, і перепалена розрита земля пахне смертю.
КОТЛЯРЕВСЬКИЙ Іван Петрович – Енеїда
Вкруг неї полом’я палало, Покійниці не видно стало, Пішов од неї дим і чад! … 44 Ся улиця вела у пекло, Була вонюча і грязна; У ній і вдень було, мов смеркло, Од диму вся була чадна; Жила з сестрою тут Дрімота, Сестра же звалася Зівота, Поклон сі перші оддали Тімасі нашому Енею З його старою попадею – І послі далі повели.
Улас Самчук – Волинь
– А чого ж так чадить? … Iшов додому, як у чаду. … Силу великої душi i сильних м’язiв впоїв у землю, напоєну дивним чадом, що давав життя, муки, радiсть i смерть. … Коли б хоч махорнею не чадили. … Чад, бруд. … Нема тiєї соковитостi, того чаду, який знаходив у них до цього часу. … Чад його душi значно бiльший i в ньому тоне все, що оточує його.
Галина Тарасюк – МИТАР ПЕЧЕР ГОСПОДНІХ
О чадо, не бійся і не отвергай мене. … Те, що чудний приблуда рівний мені роками назвав мене чадом, вельми здивувало та розпотішило моє серце. … О, чадо, не бійся, я брат твій і слуга Господа нашого Ісуса Христа, пресвітер Іларіон, — … Коли ти брат мені, то чого чадом обзиваєш, ніби дідо мені або вуй?!