Skip to content Чайка з криком легша за насадом, припадала до щогл – це, здавалося, летiла, уболiвала за ним Малуша, хвиля билася й билася за кермом – це вона, либонь, хотiла його наздогнати, теплий вiтер з Києва обвiвав його обличчя – це Малуша прощалася, обнiмала його своїми руками. …
– Горе чайкам убогим, –