ХЕМІНГУЕЙ Ернест – За річкою, в затінку дерев
відповів полковник, і чари розвіялись. … «Які там ще в біса чари! … Вони зійшли в гондолу і, як завжди, їх одразу заполонили ті самі чари: слухняний човен раптом хитнувся у них під ногами, вони вмостилися в темряві, потім пересіли, коли гондольєр почав гребти і перехилив набік човен, щоб легше було кермувати.