Юрій АНДРУХОВИЧ – Таємниця Posted on by / 0 Comment З одного боку він завжди пам’ятав, чий він син і від чиїх куль пішов на той світ його батько. … Це фраза з одного вірша, не його і не мого, зрештою, навіть і неважливо чийого.
Володимир Винниченко – Відродження Нації Posted on by / 0 Comment І от тут ви нам скажіть, на чийому ви боці: на нашому чи на контрреволюційному. … Коли так кажуть поміщики, капіталісти та всі ті, чий стан панування було знищено, для кого це знищення їхнього панування є злочинство, то тут нема нічого дивного.
РОЗДОБУДЬКО Ірен – Ескорт у смерть Posted on by / 0 Comment Зараз він не міг згадати, чий то був голос, але був упевнений – у ньому бриніла пристрасть… Телефонний дзвінок увірвав спогади. … – повторили на тому кінці дроту, і він не міг зрозуміти, чий то голос.
Олександр Довженко – Зачарована Десна Posted on by / 0 Comment Довженко вчив митцiв не боятися високо мислити i свiй художнiй прапор нести якомога вище, бо з втратою високого плану мислення забуваеться загальна картина, загальна мета – чий ти й чому ти служиш» (розрядка скрiзь моя.
Володимир Дрозд – Катастрофа Posted on by / 0 Comment Він поспішав усе змінити, усе поліпшити, буцімто від того, в якій кімнаті чий стіл стояв, розумнішала наша газета. … Ідеш недільними вулицями —баби попід тинами шепочуться, чий такий красень, таж Загатної, ось тобі й Буйвол.
Любко Дереш – Намір! Posted on by / 0 Comment Чий запах, якщо не помиляюсь, у ці дні нудьги мене і вабив. … Добропорядні львів’яни (чий консерватизм межував із ксенофобією) після кількох аґресивних наїздів у наш бік залишили кафе на розтерзання підліткам (чия розкутість межувала з карним кодексом).
ТОЛКІН Джон Роналд Руел – Хранителі Персня – Володар Перснів-1 Posted on by / 0 Comment відповів чийсь голос. … У сутінках загін вирушив та, узявши тепер трохи на схід, попрямував до Карадрасу, чий далекий пік ще червонів в останніх променях сонця. … Аж ось, немов блискавка з далекої вершини, уразив його чийсь наказ: «Зніми його!
ШЕВЧУК Валерий Александрович – Срібне молоко Posted on by / 0 Comment І все затихло, а він, дяк Григорій Комарницький, ще раз згадав солодке видиво дівочого тіла із заголеною сорочкою і пізнав таке задоволення, яке дорівнювалося б щастю, коли б то було справжнє щастя, а не видиво чий сон.
Давня історія України в контексті світової цивілізації Posted on by / 0 Comment Схоже порубіжжя тих прав простежується в легендах Савурмогили та в заповітах українських (“руських”, принаймні до середини ХVII ст.) воїнів-козаків, чий “Супойський переказ” засвідчує: “Колись в сиву давнину народив Батько Коло з Матір’ю Даж-землею під час нічної грози люд вкраїнський […]
На уходах – Андрій Чайковський Posted on by / 0 Comment А як зробимо зі скотом, чий він буде, як забере його уходник з собою? … Турок зрозумів відразу, які в Тараса очі, і, очевидно, хотів переконатися, чий зір сильніший.
