Результати пошуку слова: Чого

Фірмак

Posted on by / 0 Comment

фірма́к – іменник чоловічого роду (дерев’яна форма для чого-небудь) відмінок однина множина називний фірма́к фірмаки́ родовий фірмака́ фірмакі́в давальний фірмаку́, фірмако́ві фірмака́м знахідний фірма́к фірмаки́ орудний фірмако́м фірмака́ми місцевий на/у фірмаку́ на/у фірмака́х кличний фірмаку́* фірмаки́* [

Узір

Posted on by / 0 Comment

узі́р – іменник чоловічого роду (зовнішній вигляд чого-небудь; взірець; візерунок) відмінок однина множина називний узі́р узо́ри родовий узо́ру узо́рів давальний узо́ру, узо́рові узо́рам знахідний узі́р узо́ри орудний узо́ром узо́рами місцевий на/в узо́рі на/в узо́рах кличний узо́ре* узо́ри*

Взорець

Posted on by / 0 Comment

взо́рець – іменник чоловічого роду (зовнішній вигляд чого-небудь) відмінок однина множина називний взо́рець взо́рці родовий взо́рця взо́рців давальний взо́рцю, взо́рцеві взо́рцям знахідний взо́рець взо́рці орудний взо́рцем взо́рцями місцевий на/у взо́рці, взо́рцю на/у взо́рцях кличний взо́рцю* взо́рці* [рідко]

Натовп

Posted on by / 0 Comment

на́товп1 – іменник чоловічого роду (скупчення людей; велика кількість чого-небудь – розм.) відмінок однина множина називний на́товп на́товпи родовий на́товпу на́товпів давальний на́товпу, на́товпові на́товпам знахідний на́товп на́товпи орудний на́товпом на́товпами місцевий на/у на́товпі на/у на́товпах кличний на́товпе* на́товпи*

Метка

Posted on by / 0 Comment

ме́тка – іменник жіночого роду (нанизаний на нитку ряд чого-небудь; низка) відмінок однина множина називний ме́тка ме́тки родовий ме́тки ме́ток давальний ме́тці ме́ткам знахідний ме́тку ме́тки орудний ме́ткою ме́тками місцевий на/у ме́тці на/у ме́тках кличний ме́тко* ме́тки* [розм.]

Завала

Posted on by / 0 Comment

зава́ла – іменник жіночого роду (велика купа чого-небудь обваленого або зваленого) відмінок однина множина називний зава́ла зава́ли родовий зава́ли зава́л давальний зава́лі зава́лам знахідний зава́лу зава́ли орудний зава́лою зава́лами місцевий на/у зава́лі на/у зава́лах кличний зава́ло* зава́ли* [розм.]

Покіт

Posted on by / 0 Comment

покі́т – іменник чоловічого роду (похилена поверхня чого-небудь, пологий спуск; схил) відмінок однина множина називний покі́т поко́ти родовий поко́ту поко́тів давальний поко́ту, поко́тові поко́там знахідний покі́т поко́ти орудний поко́том поко́тами місцевий на/у поко́ті на/у поко́тах кличний поко́те* поко́ти* [рідко]

ШЕКСПІР Вільям – Сонети

Posted on by / 0 Comment

8 Ти – музика, чого ж музичні звуки Печаль породжують в очах твоїх? … Від вигадок любовних і лукавих – Від лікувань того, чого нема, Хворобам я уліг, що уникав їх. … Забувши хліб, чого б він не вчинив За ласощі, химерні марципани? … В розпуку впавши, в божевільнім стані Сказати можу те, чого не слід.