Результати пошуку слова: Чомусь

БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Сад Гетсиманський

Posted on by / 0 Comment

І від самого ранку сидить біля неї отець Яков (чомусь неодмінно Яков, а не Яків, бо то, бач, звучить дуже фамільярно і по – простецькому, бо то Яків просто старого Чумака звали, бо був коваль), єдиний, якимось чудом уцілілий священик на цілу цю околицю, а може, й на ціле місто.

Микола Олійник – Леся

Posted on by / 0 Comment

Через кілька років їхня сім'я збільшилась: спочатку народився Михайлик, потім Леся, яку всі чомусь звуть Лосею, а торік навесні — Ліля, Оленька… … Кароль обіцяв хутко повернутися, та чомусь нема. … Вона чомусь сподівалася, що чоловік, котрий стояв поруч неї, неодмінно заступиться за них.

Улас Самчук – Волинь

Posted on by / 0 Comment

Поплакав бiдачисько, поплакав, звернув чомусь усю вину на Богу душу винного Хведота, заявив, що “з таким нiколи бiльше не буде гратися”, покинув його, а сам полiз на горище хати пiд стрiху. … В, наприклад, чомусь нагадувало йому Мотрю Нестериху. … Щось у ньому дивне стирчить, у тому хлопцевi, i Володьковi чомусь шкода його.

Суржик для інтеліґенції. Мацюк Р.

Posted on by / 0 Comment

радіомережу в ніч з 6го на 7ме грудня 1999 року: одна година рівно“ (замість перша година); через телефон: „одна година 42 хвилини“ замість: за 18ть хвилин друга, 42і хвилини на другу, 18ть хвилин до другої; замість „три (чверті) на п’яту“ і „чверть на третю“ чомусь вважають приємнішими для сприйняття канцеЩО ЦЕ Є ТАКЕ – „

Микола Хвильовий – Синi етюди

Posted on by / 0 Comment

– з його капелюшка тече чомусь синя вода. … – з його капелюшка тече чомусь синя вода. … I прийшло чомусь в голову про величнiсть. … А то нагадує чомусь якогось гетьмана. … Вiн стоїть тепер (чомусь) над кручею. … "А я чомусь думаю, що паровик гудить спроволока так: "Ка-пе-бе-у!

ЛЕМ Станіслав – Кіберіада

Posted on by / 0 Comment

Внизу, де закінчувалися білі сходи, біля брами на них чекала карета; дракони, що везли їх лункими вулицями до заміської резиденції, чомусь не здавалися вже такими страшними, як досі. … –  Не знаю, так мені чомусь здалося. … – Ти кажеш, що твої оповіді повчальні, тільки я чомусь цього не бачу.

НЕСТАЙКО Всеволод Зиновьевич – Тореадори з Васюкiвки

Posted on by / 0 Comment

Чомусь з усiх київських див нас найбiльше цiкавило метро. … Ми чомусь були певнi, що Книш i Бурмило обов’язково пiшли на метро. … I лисичкуватий, як зве його дiд Варава, Гонобобель – гостроносенький, дрiбнозубий, з великими вухами, в окулярах – справдi схожий, чомусь на лисичку.

Олесь Гончар – Циклон

Posted on by / 0 Comment

Оті його обходини, придивляння, жага пізнання, усміхи загадкові — всйіи чомусь мають для нас значення. … Бачили її, безперечно, і з того боку, але теж чомусь не стріляли, мовчки вистежували її, схожу . … Он один — пітняво-рудий шмаркач в пиріжечку пілотки, з автоматом, що все чомусь сюди стирчить, па пас.

Олесь Гончар – Берег Любові

Posted on by / 0 Comment

А Віра Костянтинівна чомусь не дуже й охоча сьогодні до розповідей: обличчя в задумі, очі у присмутку. … — чомусь хвилюючись, запитала Інна. … каже капітан, чомусь відводячи очі вбік, мовби і йому незручно. … Чомусь Ягнич був певен, що, як і перець, абрикоси, а ще більше оті зморщені чорні груші дулі дають людині силу й довголіття.

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Роксолана

Posted on by / 0 Comment

Панотець Лісовський, попри своє вічне сп’яніння й безладне життя, якось щоразу уникав разом із своїми домашніми розгромів, переховувалися у дальньому лісі аж над Гнилою Липою, куди виривалися крізь Львівську браму, бо напасники чомусь завжди вдиралися у місто тільки через брами Бабинецьку або Галицьку.