Результати пошуку слова: Чорна

АДАМС Петер – Ангели по десять шилінгів

Posted on by / 0 Comment

На тлі вікна вирізнялася чорна фігура якоїсь людини, і Чед помітив, що в її руці блиснуло лезо бритви. … Чорна фігура зреагувала саме так, як того чекав Чед. … Чорна фігура, що підкрадалася до мене з бритвою в руці, була такою ж живою, як ви, як я.

ШЕКЛІ Роберт – Координати чудес

Posted on by / 0 Comment

Він намагався пригадати, кого нагадував Меліхрон, та чорна агатова постать героя мала ідеальні пропорції і не мала індивідуальних рис. … Кармоді пооглядався навсібіч і зауважив, що голос подає велика чорна парасоля в його лівій руці.

БОЙЧУК Богдан – Краєвиди підглядника

Posted on by / 0 Comment

Чорна Джульєтта, як вона себе назвала, не то що не любила, а просто, як мені здавалося, чомусь ненавиділа мене. … Чорна Джульєтта в усьому була не в ролі: надто повнотіла, надто дозріла (їй було понад тридцять років) й темна душею. … Бо моя чорна Джульєтта з жорстокою послідовністю вводила в життя свій порядок речей.

Наталья Лукьяновна – Позначена блискавицею

Posted on by / 0 Comment

У Гресторі почалася чорна пошесть, страшна, безжальна хвороба, яка невдовзі охопила й інші міста. … Чорна пошесть поширювалась швидко. … Ненависть – чорна, дика, тяжка, люта – розгорялася в її душі непогамовним полум’ям, знищуючи всі інші почуття.

РУДЕНКО Микола – Ковчег Всесвіту

Posted on by / 0 Comment

Підтягнутого, ставного віце-президента традиційна чорна пара й чорна краватка-метелик на білосніжній сорочці робили більше схожим на земного дипломата минулого століття, ніж на вченого. … Тепер він міркував так: «Найістотніше, мабуть, що золотаве сяйво – це аж ніяк не «чорна діра», а щось зовсім інше: Плазма, Що Мислить.

Любко Дереш – Намір!

Posted on by / 0 Comment

Чорна рідина в’язка, разюче контрастує з неземною синявою неба та грецькою молочністю піску. … У повній тиші, в цілковитій темряві, я лежав із розплющеними очима, і слухав, як за вікном тече чорна вода — густа і холодна. … Ріка чорна та масляниста.

РУСТАВЕЛІ Шота – Витязь у тигровій шкурі

Posted on by / 0 Comment

Він зморився, бездоріжжям не один блукавши рік, І вже вкрила чорна прорість кришталеве поле щік. … Як побачив цар, що очі я розплющив,- підійшов, Обійняв, сказав: «Мій сину, хоч єдине слово змов!» Я, неначе божевільний, занімів, стерявся знов І зомлів я, бо на серці закипіла чорна кров.