Результати пошуку слова: Чохол

гори́т – іменник чоловічого роду (чохол для лука) відмінок однина множина називний гори́т гори́ти родовий гори́та гори́тів давальний гори́ту, гори́тові гори́там знахідний гори́т гори́ти орудний гори́том гори́тами місцевий на/у гори́ті на/у гори́тах кличний гори́те* гори́ти* [іст.]

Сашко вийняв з машини чохол з рушницею, і господар одразу пожвавішав: – Задоволений полюванням, він уклав рушницю в чохол, зв’язав птахів і помалу рушив по сліду візка.

Це зовнішній чохол. У ньому містився другий чохол, із шести шарів гуми, повсті і шкіри.

На дванадцятiй милi, як i було провiщено, з’явився дивинний вкритий мiст, вермонтського зразка, який напнувся на мене як чохол; за ним праворуч виросла бiлена скеля, а ще через кiлька сажнiв, я завернув, направо-таки, по гравiйнiй стежинi, яка й була "Вулиця Грiмма".

Намисто добре; на намистi дукач з камiнням дорогим; черевички на корочках високеньких; сорочка тонесенька, вишивана до самих чохол… Увiйде було вона де гостей людно, –

вирішила Матрікс і відіпнула чохол сокири.