Результати пошуку слова: Чудо-кінь

БОКАЧЧО Джованні – Декамерон

Posted on by / 0 Comment

Жив колись, кажуть, у Перуджії молодик на назвисько Андреуччо ді П'єтро, і менджував він кіньми. … Коли король Альгарбії чудом допоміг султанові одгромити арабську навалу, то попрохав у нього, як великої ласки, руки Алатіель. … Отже, тепер той кінь, що був твій, уже моїм став?

РУСТАВЕЛІ Шота – Витязь у тигровій шкурі

Posted on by / 0 Comment

Вуст палкі рубіни грають, пломенить багрець киреї, Золотий серпанок в'ється, кінь басує на алеї, І царя він просить вийти із хоромини своєї. … Наче блискавка, чудова красота дівочих рис, Хоч сидить вона похмура, смуток серце їй затис. … Очі знову прагнуть бачить риси дівчини чудові.

Стендаль – Червоне і чорне

Posted on by / 0 Comment

Завдяки такому чудовому місцезнаходженню, звідси відкривається один з наймальовничіших краєвидів Франції. … ВЕЧІР У МАЄТКУ Дідона пана Герена — чудовий ескіз. … Незважаючи на свій невимовний жах перед кіньми, пан де Муаро нарешті згодився взяти на себе цей почесний обов'язок, як мученицький подвиг.

ГЕРШТЕКЕР Фридрих – На дикому Заході

Posted on by / 0 Comment

–  Я й сам думаю, Раше, що той кусок олова буде чудово зужитий, – … Навіть чудово – якби тільки то була правда. … Мене вони якимось чудом не побачили, а то б скальпували. … Кінь хотів обминути ті зарості. … Тут уперше бризнула кров, але сердега ще не впав, а кінь скочив далі. … – Щоб мені не довелося надто довго морочитися з кіньми.

УКРАЇНСЬКІ Народні Казки – Козак Мамарига

Posted on by / 0 Comment

Як зареве по-звіриному – під Іллею кінь на коліна впав. … Схопився кінь на рівні ноги, поїхав Ілля Муромець далі. … Пішов він у дрімучий ліс, знайшов там чудодійну розрив-траву, що всі замки відмикає. …  Та я ж знаю, де такий кінь є!

ГОМЕР – Одіссея

Posted on by / 0 Comment

Син-бо коханий його з Одіссеєм поплив богорівним В суднах просторих у той Іліон, що славиться кіньми, – … Аж на четвертому році, як знову весна наступила, Нам розказала одна із жінок, що знала цю тайну, Й вгледіли ми, як чудову вона розпускала тканину.

ТОЛКІН Джон – Гобіт, або Мандрівка За Імлисті Гори

Posted on by / 0 Comment

Ох, це ж, мабуть, востаннє бачили мандрівники своїх чудових маленьких коненят – разом із гарненьким, витривалим білим поні, якого позичив Гандальфові Елронд; адже чарівників кінь не годився для подорожі по гірських стежках.