Результати пошуку слова: Чуха

Михайло Старицький – ОСТАННІ ОРЛИ

Posted on by / 0 Comment

— співчутливо й сміливо обізвалося вже більше голосів; але старі вперто мовчали, чухаючи потилиці. … бурчав Гершко, чухаючи потилицю. … Естерка почала чухати одна об одну босі ноги. … Дехто з селян чухав потилицю й мимрив: «Еге ж, отець диякон, може, й має рацію». … — Що ж ви стоїте над небіжчиком і чухаєте потилиці?

МАТІОС Марія – Нація

Posted on by / 0 Comment

Я тілько збирався посилати хлопця в село до панотця та й до сільради… Двоє військових чухали голови. … – запитала тихо ґазду, що стояв посеред сіней і чухав потилицю. … Корнелія бачила, як розширюються, мало не лізуть на чоло очі ґазди, як він знову чухає потилицю, – … знову чухав потилицю.

ПАШЕК Мирко – Ловці перлів

Posted on by / 0 Comment

Це був високий сутулий чоловік, у якого безупинно свербіла спина, й він щохвилини чухав її довгим скреблом з риб’ячої кістки. … Бен Абді стежив за ними, чухаючн скреблом свою сутулу спину. … Серіндж з виразом глибокого суму на обличчі чухав спину скреблом. … швидко підрахував Бен Абді, несамовито чухаючи скреблом спину.

Володимир ІШКІЛІВ – Імператор повені

Posted on by / 0 Comment

Воно зазирало у глибини свічада і щось мугикало, одночасно чухаючи коліно лакованим ціпком. … Коли ж, накульгуючи й чухаючи обдерті боки, Анемподест повернувся до халабуди, то побачив, що дзеркало щезло. … Отже, сама богиня тут, в Опадлі, нині чухає собі лоба. … повідомив Каштан, підводячись і чухаючи заюшеного носа, –

БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Людина біжить над прірвою

Posted on by / 0 Comment

Люто чухаючись і спльовуючи, вони наладували зброю насупроти самісіньких Максимових грудей, а тоді один піддав своїм «ем-пі» під ребра: – … Вартовий із забинтованою головою стояв, чухаючись і позіхаючи, і ту команду подав не він. … мурмотів Костик, чухаючись спросоння, і взяв ложку, ще навіть не знаючи, чого від нього хочуть. 

Улас Самчук – Волинь

Posted on by / 0 Comment

i то не розложи такого драба, та не всип йому п’ятдесят таких, щоб до смертi чухався. … Матвiй чухає потилицю. … Титко чухався, йойкав, але послухався. … Повiльнi, а що, а як, люди… Позiхання, чухання, сплювок набiк i при тому чорт… Як можна жити так з дня на день – роки, столiття, родитись, вмирати й завжди пити, пити й пити.

МЕДНІКОВА Марина – Зірка, або терористка

Posted on by / 0 Comment

Але дачники вперто трималися за свої жалюгідні клапті землі і були схожі на того мужика в личаках з пореволюційного підручника історії, котрий чухав потилицю, стоячи на одній нозі, бо не мав куди поставити другу. … У садочку греблися кури, поквецяні зеленкою, у повітці рохкали свині, чухалася об одвірок сараю корова.