Skip to content Нехай мені дякують, що швидко діло рішив; а винуватий нехай жалкує на себе». …
– Ось слухай доню, що він робить: отсе був з козаками на муштрі перед паном полковником та, втомившись, прийшов додому, роздягсь, розперезавсь та й ліг, сумуючи об тобі, та й журиться, що, дума, не швидко тебе побачить. 