МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні Posted on by / 0 Comment – шептала Мотря. … Явдоха щось довго-довго шептала йому, ламаючи руки. … шептала Галя: –
ЗАРУДНИЙ Микола Якович – На білому світі Posted on by / 0 Comment – Ти божевільний,- шептала Наталка, пригортаючись усім тілом до Платона. … – Я твоя… твоя…- шептала Степка, втрачаючи останні сили. … беззвучно шептала, сподіваючись, що він знайде, покличе, врятує.
ПРУС Болеслав – Фараон Posted on by / 0 Comment – шептала жриця, затуляючи йому рот рукою. … шептала вона ридаючи. … Тим часом цариця Нікотріс, сівши біля сина, шептала йому: –
Ольга Кобилянська – Царiвна Posted on by / 0 Comment шептала при тiм, i великi тяжкi сльози затемнювали ii вид.
Олександр Довженко – Україна в огні Posted on by / 0 Comment шептала Олеся, нахиляючись над його лицем, — … шептала Христя, притулившись до Олесі.
Осип Назарук – Роксоляна Posted on by / 0 Comment Помилуй мя, Боже, по великій милості твоїй і по множеству щедрот твоїх… Кляра, на всім тілі дрожачи, шептала до Настуні: — … В сірім сутінку ранку молилася до Бога з твердою і міцною вірою в те, що Він чує кождс її слово, хоч би як тихо шептала.
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Роксолана Posted on by / 0 Comment Похмура душа Сулейманова розпромінювалася, і Роксолана радісно всміхалася, ховаючи гримаси болю, брала на руки то Міхрімах, то Селіма, цілувала діток, шептала їм (мовби вони могли розуміти,), … Вона шептала й сичала, як стара змія.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Причепа Posted on by / 0 Comment Одна тільки матушка частенько бігала до пекарні і крадькома шепталась з старостихою. … А матушка ще частіше вешталась із покоїв до кухні, частіше шепталась із титаркою, панни ще швидше заворушились по покоях.
Кобилянська Ольга – Нiоба Posted on by / 0 Comment Вона не молилася, хоч уже йшло до полудневоi пори, i вона зранку шептала молитви; досi все вона неначе боролася з усякими думками й спогадами.
МИРНИЙ Панас – Лихо давнє й сьогочасне Posted on by / 0 Comment Одначе Хвенька шептала жінкам та дівчатам, що тілько вона одхилила двері в кабінеті, як звідти, мов стріла, вискочила розхристана Марина, зачепилася за бариню та так її на долівку й повалила.
