Результати пошуку слова: Шум

Два великих нічних птаха з шумом вихопилися з-під ніг і низько над водою полетіли на той бік. … У лісі стояли шум і тряскіт, страховисько перевалювалося в хащі, як гіпопотам у трясовині, а потім рокотання двигуна знову стало наближатися. … Потім він обережно зняв сірувате шумовиння і струсив його на жарини.

Адже не міг я сам наробити стільки шуму, коли спіткнувся й упав. … Шум-трія-ра! … Шум-трія-ра! … Але шум не вщухав. … Це якийсь незнайомий шум, і шумить якийсь невідомий звір. … А головне, він шумить під моїми дверима. … Ще здалеку він почув якийсь загадковий шум. … І Пух заспівав: Ой, що ж то за шум Учинився, Що кудись я чомусь Повалився.

Незабаром побачила Настуня довгу, білу від піни, смугу морського припливу та почула його грімкий, оживляючий шум. … Пішла в товпі чорних як уголь євнухів… А за нею клекотіла й шуміла жіноча торговиця Стамбула на Авретбазарі… Рух улицями в поході оживив Настуню з її втоми. … Одно лиш море глухо й одноманітно шумить у прибережжя.

Шумувало в ній та пінилося, начебто сік той із трави й листя, що його випили тварини за день, ще й досі нуртував. … Він помалу відступатиме й відступатиме в глибину зеленого сутінку, дощ шумітиме й плескотітиме, а він дивитиметься сумно, і зелений сутінок навколо несподівано оясниться, –

Ще й ці лелеки дивноперим шумом В летючім танці затопили пляж — У небесах вони зависли ніжним сумом — Прощальний і зачаєний віраж. … А чом у тебе очі, чом такі зачаєні, Ти ж не лежиш — летиш, я чую шум крила.

Натиснувши шолом, торкнувся вустами радіопередавача, його оточив гомін і шум Блакитної Планети. … Нарешті він засапався і зупинишся, притулившись лицем до шерехатої кори^Щось шелестіло, шуміло навколо в пітьмі. … Довгий час в обсерваторії Грін Ненк ловили сигнали з Тау Цеті, та почули тільки невиразні шуми.

1917 Гаї шумлять… Гаї шумлять –   … Шум юрби глухої. … Впали краплі крові… На ланах, на травах, На срібно-зелених, У житах злотистих, Стрункоколоскових – Гей, Там, Там шуміли шуми! … Там гуміли шуми… Хтось горів світанно, Коліноприклонно: Дай нам, земле, шуму, Шуму – божевілля! … Смерть шумить косою!

Чим же ж буде його “критика”, як не надуживанням шумних слiв та лiричних зворотiв для одурення читача? … Можу хiба позавидiти тому, у кого ся ентузiагтична iирада викличе яке-небудь ясне виображення, а не сам тiльки шум у вухах. … Ся нова “школа” робить тепер у Нiмеччинi багато шуму.

показала вона рукою на шумливу воду. … Так і тієї ночі я пройшов тихо, намагався не шуміти. … Я прислухався, шоб уловити похрапування, але не почув нічого ненормального, тільки шум вітру у віконних рамах і гудіння комах. … А з ванни почувся шум, от я і пішов його вияснити. … Але ж тут шумить вода, –

Скромний і відлюдкуватий, він не терпів реклами, шуму й слави, не влаштовував прес-конференцій, був геть одірваний від навколишнього світу й навіть у газети заглядав уряди-годи. … * Через тиждень до кабінету Загорського шумливо увійшов Жозеф Браун. … Зачувся легенький шум і виразне ритмічне потріскування.