Улас Самчук – Волинь
Настя була i щаслива i, якось десь далеко, в собi, нещаслива. … Воячня вдоволена, щаслива. … Схiд навiть усмiхався блакитною плямою, i, здавалося, там лежить та щаслива країна, яка пригорне всiх, хто жахається i тiкає вiд шорсткого обличчя вiйни. … Коло нього спокiйно спав його брат Хведот – щаслива, байдужа людина.