Результати пошуку слова: Щасливе
Олександр Довженко – Повість полум’яних літ
Бачив їх сам тільки щасливець Орлюк: вони зацвіли цієї осені в його серці. … Носило його вітрами по світах, або й сам він бігав, як той собака, за випадковим чужим возом, і тільки зрідка згадував її, як щасливе дитинство, як свою юність занапащену й свою мову призабуту, й звичаї, і вірування, й красу неба й землі.