Записки українського самашедшого – Костенко Ліна
Та ще й якоюсь мовою недолюдською, сурогатом української і російської, мішанкою, плебейським сленґом, спадком рабського духу і недолугих понять, від чого на обличчі суспільства лежить знак дебілізму, — … мотатися у справах фірми, бо на своїй, ще радянській, тачці не наїздишся, завжди летить якась деталь.