Skip to content А часом, щоправда, дуже рідко, йому щастило продати свій крам і за гроші. …
Щоправда, й ті мстилися так само люто. …
Щоправда, від дна до гілля добрих сім футів. …
Всюди лежали повалені дерева, щоправда, здебільшого вже обрубані. …
Щоправда, я й досі вважаю, що регуляторам не слід збиратися, бо такі збори незаконні… – І так мені його ото жалько, так жалько, бо він добрий чоловік, щоправда, часом трохи кричав, але бив не часто, а я коло нього розбиваюсь і годжу йому, як болячці. …
І він пішов у супроводі пильного сторожа на ім’я Іваниха Чорненька, а ще й сорока інших сторожів – сорок, які, щоправда, не скрекотали, а тільки ворушили крильми ніч. Щоправда, ховаються від них не вороги, а уламри, але Нао волів би бачити краще людожерів чи рудих карликів, тому що пізнав він Агу-Волохатого. …
Щоправда, незнайомець здався їм не таким уже й страшним. …
Травоїдні знов почали з’являтися, щоправда, віддалеки. …
Слони-велетні, щоправда, не боялися печерного лева, але уникали сутички з ним. От ми з Якимом, дякувати Богу, прожили таки трохи на світі… Щоправда… Та змолоду чого часом не трапляється… — …
— Не турбуйтеся, будь ласка, добродію, воно в нас, щоправда, й своя є, та ми з старою мало вживаємо, а тому й добрих людей часом забуваємо почастувати. …
Щоправда, воно й у школі не тепло, та все таки краще, ніж дома. Михайло був баба, хоч був сильний, як медвідь, і плечі у нього, як у великана, садив на них мішки, як ніщо; хоч, щоправда, до роботи був здатний, як рідко хто перший-ліпший. …
І, щоправда, у неї в хаті було, мов у дзеркалі, чисто й гарно. …
Ну, щоправда, в нього ліпша рука й ліпше око, як у мене. Щоправда, я не бачив його тоді, коли він пронісся над нами. …
Щоправда, шолом охолоджувався, було легше зносити спеку, але нестерпно тривожила відсутність видимості, сліпота… Сонце уперто, неухильно посувалось на захід. …
Перше зробив наш електротехнік, майор Ясугуро Айдзава, якому, щоправда, ви дали натяк, як це зробити.