СТАСЬ Анатолий – Сріблясте марево
Поспіхом запаливши цигарку, поклав руку мені на плече, стиснув щосили. … Здригнувшись, Галей щосили натиснув на гальма. … Перехилившись через офіцера, навалюючись на його коліна, солдат перехопив баранку, крутнув щосили. … Он вони, аж ген у долині, оточені лісом… Славко відштовхнувся щосили, нахилився вперед і помчав з гори.