Довгий чи длинний як правильно? Позначає ознаку чого-небудь, що має велику довжину, протилежність короткому.
Укапати Posted on by / 0 Comment ука́пати1 – дієслово доконаного виду (покрити що–небудь краплями) Інфінітив ука́пати однина множина Наказовий спосіб 1 особа ука́паймо 2 особа ука́пай ука́пайте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа ука́паю ука́паємо, ука́паєм 2 особа ука́паєш ука́паєте 3 особа ука́пає ука́пають МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
Врослий Posted on by / 0 Comment вро́слий1 – дієприкметник (який вріс у що–небудь) відмінок однина множина чол.
Винний чи винен як правильно? Правильно Винний, винен – обидва варіанти правильні і вживаються для позначення того, хто вчинив що–небудь погане, зробив злочин, провинився у чомусь.
Укопати Posted on by / 0 Comment укопа́ти1 – дієслово доконаного виду (викопати, вирити що–небудь) Інфінітив укопа́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа укопа́ймо 2 особа укопа́й укопа́йте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа укопа́ю укопа́ємо, укопа́єм 2 особа укопа́єш укопа́єте 3 особа укопа́є укопа́ють МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
Вдавити Posted on by / 0 Comment вдави́ти1 – дієслово доконаного виду (втиснути що–небудь у щось) Інфінітив вдави́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа вдаві́мо, вдаві́м 2 особа вдави́ вдаві́ть МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа вдавлю́ вда́вимо, вда́вим 2 особа вда́виш вда́вите 3 особа вда́вить вда́влять МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
Зацурувати Posted on by / 0 Comment зацурува́ти – дієслово доконаного виду (зв'язати що–небудь за допомогою палки (цурки) Інфінітив зацурува́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа зацуру́ймо 2 особа зацуру́й зацуру́йте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа зацуру́ю зацуру́ємо, зацуру́єм 2 особа зацуру́єш зацуру́єте 3 особа зацуру́є зацуру́ють МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
Вробити Posted on by / 0 Comment вроби́ти1 – дієслово доконаного виду (вставити в що–небудь, укріплюючи) Інфінітив вроби́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа вробі́мо, вробі́м 2 особа вроби́ вробі́ть МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа вроблю́ вро́бимо, вро́бим 2 особа вро́биш вро́бите 3 особа вро́бить вро́блять МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
Наточити Posted on by / 0 Comment наточи́ти1 – дієслово доконаного виду (подовжувати предмет; робити що–небудь гострим) Інфінітив наточи́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа наточі́мо, наточі́м 2 особа наточи́ наточі́ть МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа наточу́ нато́чимо, нато́чим 2 особа нато́чиш нато́чите 3 особа нато́чить нато́чать МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
Наслухати Posted on by / 0 Comment наслу́хати – дієслово доконаного виду (довідатися з розмов,чуток по що–небудь; багато почути) Інфінітив наслу́хати однина множина Наказовий спосіб 1 особа наслу́хаймо 2 особа наслу́хай наслу́хайте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа наслу́хаю наслу…
