ШКЛЯР Василь – Залишенець Posted on by / 0 Comment Тільки де-не-де ще проглядала дубова прозелень, а то все ряхтіло воском і золотом, червоно горіли явори упереміш із ліловими хмарками дикого хмелю, край дороги синіли чагарі достиглого терну.
Микола Хвильовий – Синi етюди Posted on by / 0 Comment В селi пахтить дубовим молодняком, стоїть над яром – селом, а нижче в провалля поплентались стрункi й темнi явори, i тiльки за десять верстов виринають, щоб мовчазно вiдiйти на захiд, на пiвдень.
Улас Самчук – Волинь Posted on by / 0 Comment А далi, вище починається мiшаний лiс,- густiшає i густiшає – i дуби, i липи, i явори, i ясени, i берези.
ХИМИНЕЦЬ Юліян – МОЇ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ІЗ ЗАКАРПАТТЯ Posted on by / 0 Comment …росте, хоч так ми будем знати могили місце де шукати, як заросте вона травою… Та варвар з угорської пустині брутальним чоботом своїм ті квіти потоптав і нині і вирвав яворика, щоб не ріс на тій могилі, і геть поніс, і поломав той прутик на коліні.
