Євпраксія – Загребельний Павло
Коли е насправді якийсь старший над іншими, то щоразу плаче, як вимушений завдати комусь прикрість. … А все ж сподівалася: може, по той бік гір якийсь інший світ? … В нього при дворі трудився тоді якийсь зайшлий митець, ще молодий, з блаженними очима, русобородий, босий і бідний, як усі справжні митці.