Результати пошуку слова: Якось-не-якось

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Неложними устами

Posted on by / 0 Comment

Власне, він і сам не приховував ніколи особливої, сказати б, рідкісної, неймовірної ніжності своєї, навіть одну з своїх найвизначальніших книжок назвав “Сталь і ніжність”, але ми все якось не помічали ніжності, наполягаючи на сталі та на сталі, хоч треба було б же там читати: І народ як нива грає, голосом відповідає: —

КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло Михайлович – Ціпов’яз

Posted on by / 0 Comment

Семенові непоганим видалось мати "двір" високий, мов дзвіницю, та їздити впротяж баскими кіньми, але вів плекав інші мрії в дитячому серці і якось несміливо звірився Романкові, що хоче бути багатим паном, аби запомагати бідних.

Остап Вишня – Думи мої

Posted on by / 0 Comment

А скільки єсть дурників, що цього не розуміють. … хіба я їх не люблю? … — це для нас, а не для народу. … А то якось так виходить, що він (а разом із ним і література) «вистраждовує» перемогу. … Якось так виходить (із старих часів, традиція!), … Ну, а письменники, ви мене пробачте, вони якось обминають естраду, вони якось…

Остап ВИШНЯ – Самостійна дірка – Усмішки, фейлетони

Posted on by / 0 Comment

Дуже вхопилися за прекрасне слово: «Цитьте!» Слово справді таки і хороше, і дуже для такої самостійної держави підходяще, але оточення у нього якесь не дуже самостійне: «опеньки»… Самостійні опеньки… Не дуже воно якось урочисто… Одхилили.