ШКЛЯР Василь – Залишенець Posted on by / 0 Comment Холодний Яр глибшав, спадав униз широкими терасами, розгалужувався на багато балок і менших ярів, тож на кожному закруті, вигині та узвишші доводилося зупинятися і наслухати, чи не почується десь людського голосу, форкання коня чи ще якого-небудь підозрілого звуку.
РОМАНЧУК Олег – Таємниця жовтої валізи Posted on by / 0 Comment Сан-Лоренцо якийсь час яріло жовтою плямою на зеленому тлі сельви, але незабаром зникло й воно.
ЗАРУДНИЙ Микола Якович – На білому світі Posted on by / 0 Comment З вибалків і ярів на поля викочуються сиві тумани.
ПЕТРОВ Всеволод – Спомини з часів української революції Posted on by / 0 Comment …своїх дерев, Лубенських будинків, насипом старої фортеці Яреми Вишневецького і чорніючими від цікавих глядачів “Видами”, а далі сірі присмерки зі смугами туману із ярів почали затоплювати хати, дерева і далечінь.
РОМАНЧУК Олег – Право на істину Posted on by / 0 Comment Конверт привернув увагу відмінним поліграфічним виконанням: на тлі чорного мороку Всесвіту, поцяткованого жовтими крапинками-зорями, одна з яких яріла червоною плямою, дисонуючи з загальним фоном, завис химерний космічний корабель, на якому з успіхом міг би подорожувати до селенітів один з героїв Уеллса – містер Кейвор.
ДМИТРО БАГАЛІЙ – Історія Слобідської України Posted on by / 0 Comment слободсько-українські річки починають щороку міліти, бо ліси тоді зменшилися й порідшали і береги багатьох річок через те оголилися, річки замулю-валися мулом з ярів, балок та гребель і гаток, зложених для млинів, коли повінь зносила з них хмиз та багно.
ЮЩУК Іван Пилипович – Троє на Місяці Posted on by / 0 Comment Барви яріли, мінилися, переходили одна в одну й нарешті меркли, щоб знову злитися з синявою неба.
СВЯТОСЛАВ КАРАВАНСЬКИЙ – СЕКРЕТИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Posted on by / 0 Comment будто по наитию: (сказав, як у воду дивився = сказал, будто по наитию) якби на мене якби я був на Вашому /твому/ місці яріти виблискувати, рос.
Крістоф Рансмайр – Останній світ Posted on by / 0 Comment …якими їх мучили в аудиторіях: На соломі римлянин У спокійний поринув сон І коли він прокинувсь І зором полинув до зір Над видноколом горіло Багряне світило Й од крові яріли рубці Пурпурово на місяці Благоговійно затамувавши дух, Котта порівнював тоді Назонові риси з грубо помережаними растром зображеннями у газетних вирізках, що…
