Результати пошуку слова: бо бо
Тарас Григорович Шевченко – КОБЗАР
(“Чи ти мене,боже милий…”) … (“Боже, нашими ушима…”) … (“Боже, спаси,суди мене…”) … (“Господь бог лихих карає…”) … У бога за дверми лежала сокира” “Та не дай, господи, нікому…” Царі (“Старенька сестро Аполлона…”) … Мій боже милий, знову лихо!..” … “Не нарікаю я на бога…” Саул “Минули літа молодії…” “
Адріан Кащенко – У ЗАПАЛІ БОРОТЬБИ
Адріан Кащенко У ЗАПАЛІ БОРОТЬБИ I На березі річки Пиляви, недалеко од битого шляху з Києва на Львів, у XVII сторіччі стояв невеликий замок. … Один з тих ґанків звався панським, бо на нього щоранку виходив власник замку, шляхетний пан Януш, робив з цього ґанку всякі розпорядки та чинив суд і розправу над хлопами.
Борис Грінченко – Серед темної ночі
Роман знав, що йому йти в солдати, і не схотів женитися, щоб жінки самої дома не кидати, сказав, що як вернеться, тоді; Зінькові ж давно треба було одружитися, бо і в солдати йому не припадало йти, та й жеребок він уже брав, дак що ж, коли не хоче? … Хоч старших бог забрав, дак же сими щедро наділив, спасибі їм!..
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Сад Гетсиманський
Особливо ті три, бо по четвертому і слід десь щез, у тім Сибіру, на тій холодній десь каторзі. … А й четвертого кликали, лише телеграму не били, а так, серцем кликали; бо ж шляхи йому заказані, стежки загороджені, крила зборкані і адресу – хіба сам вітер знає. … А в суботу поминальну запалила оце її знову, бо прийшла телеграма.
ГОМЕР – Одіссея
ТЕЛЕМАХІВ ОД’ЇЗД Ледве з досвітньої мли заясніла Еос розоперста, З ложа свойого підвівся улюблений син Одіссеїв, В одяг убрався, черезпліч нагострений меч перевісив І, до намащених ніг підв’язавши сандалії гарні, 5] Вийшов зі спальні своєї, достоту на бога подібний. … Чаром божистим його опромінила з неба Афіна, –