Результати пошуку слова: брови

КЕЛЛЕРМАН Бернгард – Тунель

Posted on by / 0 Comment

– Вона звела вгору свої тоненькі брови, і якусь хвилю вигляд у неї був справді нещасний.- А Ліндлеї переїхали до Монреаля, ти ж бо знаєш. … Мод кивнула головою, і її тоненькі брови мрійливо знялися вгору. … Та коли з ними порівнялися «Макові каліки», Етель підвела брови.

Жюль Верн – 20 000 льє під водою

Posted on by / 0 Comment

Коли незнайомець спрямовував свій погляд на який-небудь предмет, він хмурив брови і примружував очі, скорочуючи таким чином поле зору, і так дивився! … Його стиснені губи, похмурі брови свідчили про те, що його повністю захопила якась настирлива думка. … Раптом він підняв голову, насупив брови і досить грубо спитав мене: –

АДАМОВ Григорий Борисович – Таємниця двох океанів

Posted on by / 0 Comment

Крізь прозорий шолом Павликові видно було велику голену голову в такому самому шоломі, крупний ніс, волохаті чоріи брови і синьочорну блискучу бороду, що зникала під коміром скафандра Спереду шолома блищав сріблом рефлектора невеликий, але потужний, немов маленьке сонце, круглий випуклий ліхтар.

ВОВЧОК Марко – Оповiдання

Posted on by / 0 Comment

Роботяща, покiрна людина здається з неї, поки не глянеш на тi брови здвигнутi, чорнi, на тi очi ямкуватi, огнем блискотючi. … А вiн усе слухав, брови пiднiмаючи та по крiслечку нiгтями стукаючи. … Высокая, статная, белая, как кипень, уста алые, глаза ясные, брови дугой – красавица.

КОСТЕНКО Ліна – МАРУСЯ ЧУРАЙ

Posted on by / 0 Comment

Ну, ті сказали, що Маруся – відьма, що у Полтаві гіршої нема, що всі це знають, і по ній це видно, і що вона ж співала і сама: «Котра дівчина чорні брови має, то тая дівчина усі чари знає». … Нащо мені чорні брови»,- … Лише печальне око з-під брови.

ШЕВЧУК Валерій – Птахи з невидимого острова

Posted on by / 0 Comment

Хотілося багато про що довідатися, але на його розпити ніхто не відповідав, тільки багатозначно зводили брови й переходили на іншу тему. … щоб ен-соф омежив себе.- Розенрох звів брови, вартівник ішов на них несхильно й монотонно.- Звідси й содцимцум, таємниця стягування. … – спитав, холодно зводячи брови, князь.