КУЛІШ Пантелеймон Олександрович – Орися Posted on by / 0 Comment Старий уже був дуже дідуган той Грива; брови на очі йому понасовувались, і борода сива, до пояса. … Як сховавсь, тоді-то вже розгулялись наші дівчата; розписали козака як на папері: які й очі, які й брови, як і говорить, як і всміхається.
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Огненне коло Posted on by / 0 Comment Він сидів мовчки посірілий, стис щелепи, звів брови. … тихо прошепотів Роман і заплющив очі, звів брови, вже знаючи до чого йде. … Роман лежав, заплющивши очі й звівши брови та тяжко-претяжко дихаючи.
РОМАНЧУК Олег – Таємниця жовтої валізи Posted on by / 0 Comment професор здивовано звів брови. … Помітивши, що Джозеф хоче щось сказати, Хендриксон нахмурив брови: – … – Лачерба здивовано звів брови.
ВДОВИЧЕНКО Галина – Пів’яблука Posted on by / 0 Comment Iрина потягнулася до верхньої полицi, висмикнула звiдти за шнурок стару зимову «вуханку», забуту у передпокої з минулорiчних холодiв, i натягнула її по самiсiнькi брови. … На неї смiшно було дивитися: брови зведенi докупи, полуничний сiк на пiдборiддi.
БЄЛЯЄВ Олександр – Людина-амфібія Posted on by / 0 Comment Ліхтар освітив його заспане, бронзове від загару обличчя, густе кучеряве волосся, що пасмами спадало на лоба, чорні брови, пухнасті закручені догори вуса і невеличку борідку з сивиною. … Зуріта від подиву високо звів свої чорні густі брови. … Його сиві брови піднімались усе вище.
УЛЬЯНЕНКО Олесь – Жінка його мрії Posted on by / 0 Comment Ось так, сказала вона наприкінці, скинула брови і засміялася лунким, добродушним сміхом, від якого зробилося тепло і затишно. … Тиша висіла тривожно, наче велетенські насуплені брови.
МАТІОС Марія – Нація Posted on by / 0 Comment Юр’яна не виділа, скільки точно, але по тому, як в Уласія піднялися догори брови, зрозуміла, що гроші були великі. … Потім довго вдивлявсь у дзеркало, підправляючи брови й пощипуючи підборіддя. … А трохи сажі – та на брови, та й маєш!
Юрiй Яновський – Чотири шаблi Posted on by / 0 Comment Похмуро зламанi брови й над ними високе чисте чоло – на перший погляд. … А гляньмо-но, коли усмiшка покривить губи йому, коли розправляться брови – кращого не знайдеш у свiтi обличчя. … А в той же час i наче стримує цю усмiшку, знову хмурить брови – i ще дорожчим вiд цього стає!
ОКОЛІТЕНКО Наталя – Крок вікінга Posted on by / 0 Comment Плакав білявий хлопчик, рукавом шкільної форми розмазуючи сльози, що рясно котились по кирпатенькому, з припухлинками, де мали б бути брови, виду. … – звів брови Добрий. … мовив Максим, підіграючи дівочим жартам, але Марія Онка з викликом звела брови: –
РУДЕНКО Микола – Ковчег Всесвіту Posted on by / 0 Comment Лі Чунь опустив брови на припухлі очниці, від чого очі здавалися ледь помітними. … Очі юнака трохи посвітлішали, насуплені брови підвелися. … Нараз Максимове тіло зробилося схожим на мумію – не здригнуться брови, не ворухнуться губи.
