ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Неложними устами
…танцювала на спідничці й дрібними холодними пальцями брала з моїх мокрих од хвилювання рук приховану на цей урочистий випадок копійку; часом морська свинка витягала зраненого папірця — “ … Може, тому, що ті перед очима весь час, в Чернігові, а ця майнула, блиснула — і все, а росла десь далеко, росла і виросла… Але Наталя була великодушною. … Я кличу тебе весь час, як гарно було нам!