Результати пошуку слова: вечора
Квитка-Основ’яненко – Козир-дівка
Батька нема дома; пішов аж до вечора. … Поки ще до вечора, Ївга походила по городу, випитала у доброго чоловічка, у яких хоромах суди, почула від нього, що їй треба ськати того суда, що зоветься «угомонна палата»; обходила круг тих хором; де бачила, що йдуть або їдуть пани, усе на них приглядувалася, щоб не боятися з ними говорити.
Гнат Хоткевич – Довбуш
А з полунне зліз, дали му шє десік буків — та й вілази знов, кукурікай до вечора. … Опришківським покриком, що навчився його від старих ватагів, коли ото вечорами, при світлі ватри, оповідають молодєкам про старовину, єк то було май давніше, єкі–то люде були… Сто разів відбився крик молодий від сих невідомих скель невидимою луною.