Skip to content Було, отеє, як убереться – єдиначка, то вже нiчого гiе жалували для неї, – …
То се вона, люблячи та жалуючи, було, Їй i показує… I справдi – добра мисливши й люблячи щиро: удовi здавалося, що як одбиватись од якого лиха руками, то хоч i не одiб'єщся вже, так боїщем натiшишся славно.