Результати пошуку слова: вже як є

Олександр Довженко – Повість полум’яних літ

Posted on by / 0 Comment

Якщо минулі імперіалістичні війни нічому не навчили ваших батьків, прозріть хоч ви при світлі своїх палаючих будинків: нічого, крім горя й руїн, не здобудете ні ви і ніхто вже в Європі з допомогою багнетів і унтер-офіцерів.

Олександр Довженко – Україна в огні

Posted on by / 0 Comment

— Як у мене б’ється серце… — … Василь прозвучав увесь, усім своїм єством, як дзвін. … Пом’якшали тіні у хаті, і прощання протирало вже свої очі десь там, у сінях за дверима. … — Як у мене б’ється серце… Як у мене б’ється серце… Олесю! … Як у мене б’ється серце! … Як у мене б’ється серце… — … Якщо вже ви хочете знати, я не думаю, щоб сьогодні Гітлер… Ноа!.. … Ну, гаразд… Якщо вже так, ми підемо звідси.

РОЗДОБУДЬКО Ірен – Ескорт у смерть

Posted on by / 0 Comment

– Ну, Оленко, сонечко, така вже я є… За мною вечеря в китайському ресторані! … Вона не дала йому й оком змигнути, як вони вже стояли перед опасистою тітонькою в загсі й до Романа ледь долинали слова про «ячейку общества». … – почув він голос хазяйки, яка вже ставила на стіл філіжанки з кавою.

Дотримання прав ув’язнених в Україні–2015. Доповідь «Донецького Меморіалу»

Posted on by / 0 Comment

Абсолютно хибною є логіка, за якою через те, що довічне покарання відбувають особливо небезпечні злочинці, яких не варто звільняти за будь-яких умов (маніяки тощо), то нехай також сидять довічно ті з довічно засуджених, хто вже є безпечним для суспільства та міг би бути звільненим.

РОДРИГЕС Альберто – КРАХ

Posted on by / 0 Comment

Вже якийсь час Альберто відчував, що за ним стежать, кілька разів засік хвости, але сьогодні вони зовсім розперезалися. … до тих матеріалів, які у них є, от того я з вами і веду бесіду. … проте у нас є дещо… як би це мовити?., … –  Послухай, якщо вже заговорили про це. … Не так-то вже й погано, як для аматорів. … По-перше, є людина, яка працює в друкарні, котрій замовили зробити кілька посвідчень протипожежної охорони.

КВИТКА-ОСНОВЬЯНЕНКО Григорий Федорович – Маруся

Posted on by / 0 Comment

Вже ж як хочете, дівчатка, а я вас опроводжу аж додому, щоб оборонити вас від собаки; та й мені таки у вашім селі є до чоловіка діло. … Се вже у нього була така натура: чи хоч трохи біда, чи радість є йому яка, зараз до бога; так і тут.