Улас Самчук – Волинь
Один Бог, видно, схоронив вiд нещастя – Боже, Боже, таке страхiття лихе! … Потiм глянув боязко спiдлоба на “Воводька”, що той далi зробить… Але той уже, видно, “такою дурепою” не цiкавиться бiльше. … Щось, видно, iнше сплило йому на думку. … Видно; зiбрався кудись iти. … нанiс полiн, дров i якусь, видно, фортецю будував.