Результати пошуку слова: голуб

–  Моя донечко, моя голубочко, пропали ж ми навiки! … –  Одарко, голубко моя! …  Тiточко, голубочко, – … А тобi байдуже, ти смiєшся… Голубко моя! … оце та напасть… оце те лихо… Дочко, голубко моя! … Прийди ж, ближняя моя, добрая моя, голубице моя! … Жiнко, голубко моя! … –  Жiнко-голубко! … –  Христе, голубко!

i кiсникiв не носила, тiльки стрiчка вплетена червона або голуба. … Ось вже i небо голубе i чисте, i вода голуба, просвiтчаста. … –  Ще твiй не норовливий, голубко? … –  А що, голубко? … –  Спасибi, голубко, спасибi! … Шануйся, голубко, шануй батька. … –  Дiвчаточка мої, голубочки! … –  Марусе, голубко! 

Вуса його ворушилися, мов у кота, коли він чує поживу, а злегка булькаті голубі очі виблискували радістю: він наперед смакував багату вечерю! … Роман сам тяжко сумував за Стехою, його великі голубі очі мимоволі поглядали в білу далину, ніби сподівалися побачити там кохану.

Ви, голубе, от що – підіть-но до аптеки. … Зате у Іполита Матвійовича під відомим читачеві місяцесяйним жилетом був іще один – гарусний, яскраво-голубий. … Розділ VIII Голубий злодюжка Завгосп 2-го будинку Старсоцзабезу був сором’язний злодюга. … Світ не бачив ще такого голубого злодюжки, як Олександр Якович.

О Колумб заамурської і надамурської голубої галілеї!!. … І, ніби на знак протесту, хтось ошаліло викидав з вікна експресу все, що трапилося під руку: подушку, калоші, грамофонну плиту, простирадло, жмут грошей… Підхоплені вітром, летіли вони і крутились над поїздом, наче голуби на Іордані, розполохані стріляниною.

Двоє великих круглих очей виблискували то рожевий, то голубим, то сріблястозеленим вогнем. … Не бійся, голубе! … Вдалині промайнула голуба іскорка, стрибнула вгору, впала вниз, зустрілася з червоною, синьою, зеленою… Вже їх сотні, тисячі цих різнобарвних, як коштовне каміння, що стрибали вгору і вниз, у всі боки, іскорок.

Меланія, очевидно, не чула або ж не хотіла чути, як жіноцтво в селі її шпетило, незрима хвиля презирства до неї не докочувалася, жінка не знала, що таке презирство, зате чоловічі погляди ловила й голубила… … і тоді піднята книжка спалахувала, як підпалений голуб. … Я із своєї голуб'ятні зробив одну велику й світлу кімнату.

Та розкажи, голубе, що приключилося з тобою? … хай увійде очищена молитва найсвятішого в митарства і вознесеться з них білою голубицею до престолу Всевишнього. … Левандовський у думці вже пригортав до грудей дружину й голубив дитя. … Ото здивується голубка, — … — Голубко моя! … — Братику, голубчику, та це ж він, він!

Має двоє очей – одне голубе, друге каре. … –  Зірка голубого екрана тут як тут, – … – мовив Сідалковський, звертаючись до голубого неба.  … – Мене так ще не голубив ніхто, мій вельветовий… – … Він кохав багатьох, але Айстру, цю маленьку голубу Айстру, він любив, як студент-заочник свою професію до екзаменаційної сесії.

Присилав йому виноград, сувої синього й голубого шовку, солодощі, гілки алое. … Це гніздо голубів, яких каміння стріл змушує злякано злітати, або райська фінікова пальма, яка підставляє себе його величності, намісникові нашого часу». … Тужливо туркотіла десь у деревах голубка, кликала її додому, додому, додому… А де твій дім, Настасю?