Skip to content Леся садовить Лілю на коліна, голубить, забавляє цяцьками, примовляючи: — …
— Не про те я, голубе. …
заспокоїв той, голублячи дочку. …
— Е-е-е, голубко… …
— Ольго Петрівно, голубонько!.. …
он голубіє Десна, а там, за отими лісами, Прип'ять… …
У голубих хвилях Дніпра плещуть і їхні волинські води. – Як на мене, вони вельми скидаються на голубів! …
Це дикі голуби, точніше, гірські голуби, – …
– Я їх розпізнав: у них подвійне чорне пасмо на крилах, біла гузка й попелясто-голубе оперення. …
Ці дикі голуби, звичайно ж, їстівні, а їхні яйця – то справжнісінький делікатес! …
– Так, голубе, як бачите: вогонь! — Але ж треба їсти, голубко. …
Скажи, голубонько, тобі знайомі ті два чорбаджії, що йшли зі мною? …
— Довгенько ж ти, голубчику, не потикав сюди носа! …
Голубе! …
— Звичайно, голубонько… …
— Голубе мій, чому не бачу? …
Тоді вже ніколи не покину вас, голубонько моя сива! …
Голубе мійі Невже це ти, Арсене! 