Результати пошуку слова: голуб
РОМАНЧУК Олег – Таємниця жовтої валізи
І я взяв курс на оранжево-голубу зірку. … Милуюся річками й озерами, зеленаво-голубими хвилями морів і океанів. … Поряд із зеленим сонцем було ще одне – жовта пляма на голубому тлі чужого неба. … Для різних військових операцій нині широко використовують морських котиків, гусей, кажанів, голубів, жуків тощо.
ШЕВЧУК Валерій – На полі смиреному
Мені необхідно вряди-годи зводити очі й бачити блакитні колодязі між білих хмар, бо з тих колодязів ллється в душу чиста й голуба радість, тоді і до одкровення я здатний. … Десь угорі творилося чарівне дійство: плавилася темінь і з'являлася непорочна голубінь. … – А звідки знаєте, що та голубка теж не була перевтілений диявол?
НЕСТАЙКО Всеволод Зиновьевич – Чарiвнi окуляри
Струнка, голубоока, чорноброва… … І ти, голубе, не тушуйся перед брюнетами. … Але дивно – не лише свічки, а й вогники свічок були різноколірні: сині, зелені, червоні, голубі… … – Не плач, голубе! … – Не тьотя, голубе, а Венера Мілоська, еталон жіночої вроди. … І в мою Телебабанію, в Країну Заекранію, ти, голубе, не потрапиш.
РОМАНЧУК Олег – Зоряний кристал
Чаша несподівано спалахує голубувато-зеленим світлом, вислизає з рук джентльмена і піднімається в повітря. … Йому здається, що ніжні промені ранкового сонця голублять небо і обличчя. … Мільйони білих ліхтариків у молочно-голубому мареві ранкового туману. … Але якесь дивне клеймо: бджола, голуб і п’ятикутник… Ніколи ще такого не бачив.
ВОВЧОК Марко – Дев’ять братiв i десята сестриця Галя
Пождiть, пождiть, мої голуб’ята, – … – вигукнула Галя, наче занеслася вже у саме небо голубе, та й зчепила ручечки… Еге ж, се таки й були чоботи. … а ви, голуб’ята, зоставайтеся здоровенькi, – … Скiльки-то разiв у снi вiн плавав по голубому морю й тонув у глибi! … – Ходiмте, ходiмте, мої голуб’ята, –
Жюль Верн – 20 000 льє під водою
Деякі з цих перлин були більші за голубине яйце; вони коштували стільки ж і навіть більше, ніж перлина, яку мандрівник Таверньє продав за три мільйони шахові персидському, і могли посперечатися з перлиною імама москатського, що, як я думав, не мала собі рівної в світі. … Він убив білого голуба і припутня.
КВІТКА-ОСНОВЬЯНЕНКО Григорий Федорович – Щира любов
Усі образи позаквітчовані були усякими квітками: коли улітечку, то справжніми, а на зиму, то робленими з шпалерів; а перед образами висіли на шовковинках голуби, зроблені теж з шпалерів, та що то за прескусно були зроблені! … – Таточку-голубчику, – … – Як собі хочете, дівчаточка-голубчики, а справді кажу, що треба додому.