Результати пошуку слова: грім
ТОЛКІН Джон Роналд Руел – Хранителі Персня – Володар Перснів-1
(Грім схвальних викриків. … Він почав дертися на гору, але раптом небо спалахнуло яскравим світлом і загуркотів грім. … Не чутно було нічого, крім шурхоту опалого листя та стукоту, коли поні перечіплялися копитами за коріння, що ховалося під листям, але у мертвій тиші і цей звук лунав у вухах, неначе грім.
Семен Скляренко – Володимир
Саме небо, здавалось, кричало проти миру руських людей з печенігами: ще каган Ілдея не покинув Києва, як серед білого дня на сонце наповзла тінь, землю оповила темрява, зірвалися вихори й загримів грім, заревла худоба й закричали звірі в лісі. … Він ступив кілька разів по світлиці, і в тиші терема звуки його кроків лунали, як грім.
ТРУБЛАЇНІ Микола Петрович – Шхуна «Колумб»
Часто мигтіла блискавка, і раз за разом гуркотів грім. … Викинути б його вночі за борт, та дужий він, грім на його голову. … Небо прорізує блискавка, гуркоче грім… Він котиться довго, то слабнучи, то посилюючись, і ось падають перші великі краплі, вісники літньої зливи. … Але не протяжно, а грімко-розкотисто.
Ольга Кобилянська – Земля
– кликав, а відтак обвів велику, ясну світлицю грімким голосом, мов заржавілою срібною стяжкою, що аж світло задрижало… Шалений жаль обхопив його. … – вдарив її нараз грімкий голос Петра по душі.- Чого ти стала, як з каменя, та й стоїш? … Зворушена, прокинулася від грімкого голосу пана, і, перелякана, змовчала на хвильку.
АНДРІЯШИК Роман – Люди зі страху. В облозі
У кожусі грім-дівчина, а застав її кілька днів тому в Левадихи в киптарику до стану – гінка тополина. … Схлипнув і розтріскався над долиною високоголосий грім. … І знову дзвінко стріскував грім. … Поставлю залізну піч, балію… Грім погуркував на буковинському боці. … Грім немов улетів до кімнати і вмовк, чекаючи.