Результати пошуку слова: гіл
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Диво
Поет перший вчепився поглядом у гілочку, що несміливо стриміла збоку, ще по-зимовому чорна, кострубато-незграбна, мов уламок абстрактної скульптури або небачений корал, що виринув із темних океанічних глибин. … Така гілочка не вміститься й у поему. … Борис дивився їй услід, поки й зникла між гіллям.
ТОЛСТОЙ Олекcій – Аеліта. Гіперболоїд інженера Гаріна
Гілля їхнє було коряве і міцне, листя схоже на дрібний мох, стовбури- жилаві і шишкуваті. … Од моховитих гілок у безповітряну спеку падала мізерна тінь. … Смолисте листя шелестіло на сухо повислих гілках. … Крізь гілки палаючими плямами світилось озеро. … – Аеліта підвелась і пішла вздовж прірви, піднімаючи жмутки сухого моху, сухі гілки.
СКОРИН Игорь – Хлопці з карного розшуку
Чайну він знайшов на невеликому пагорбку, під гіллястою величезною ялиною, в рубленому будинку. … На стінах висіли опудала: на сосновій гілці розправив крила глухар, трохи далі сидів яструб-тетерев’ятник, а на іншій стіні на обрубку модрини розляглася рись. … Обидва звірки мов живі сиділи на гілці кедра.
Брати Грімм. Казки
Осел і пес лягли під великим деревом, кіт заліз на гілля, а півень вилетів на самий вершечок, бо там почував себе найбезпечніше. … Як настав полудень, бачать вони – сидить на гілочці гарнесенька біла пташка і співає так любо, що вони аж зупинилися послухати її. … А озирнутися йому ніяк – гілки заважають.