Результати пошуку слова: де ж пак

Де ж те слово гарне, чисте, Блискуче, як срібло, розтоплене в горнилі, Щоб світу возвістить про свято урочисте Твоєї похвали, мій духу світлокрилий? … Де ж шукати правди? … Де ж мури під садами поховались? … IX Стара за білі пакоси вхопилась, Що з-під очіпка вибились, мов сніг, На жмут волосся вирваний дивилась, З плачем у неї лився злющий сміх.

Ці істоти влаштовують тоталізатори, де жеребкуються імена. … –  Де ж я отримаю свій Виграш?  … Під пахвою він тримав яскраво обгорнутий пакуночок. … А коли не похизуватися на своїй власній планеті, то де ж тоді хизуватися? … Ще б пак! … –  Ще б пак! … –  Скільки мають жити дерева? …  – Ми пакуємо її в нейтральний картон.

Де ж це… … – А де ж стопка? … – Ай справдi, де ж це вона? … – А де ж ваша рушниця? … – А де ж рушниця? … – А де ж, – … I знову ж таки: бекас без собаки i не делiкатес, i не симфонiя, бо без собаки – нема бекаса. … Ми довгенько збиралися виїздити на станцiю, довгенько й дуже любо та мило прощалися з хазяями, де зупинилися, бо дуже вони були симпатичнi люди, потiм спiвали отiєї, як пак вона?

– А де ж ти? … – А де ж це? … – А де ж ти досі тинявся? … Незабаром прибіг він до палацу, де жив чарівник, сміливо ввійшов і став перед ним. … – А де ж твоя бабуся живе? … Де ж ти? … Так минуло днів десять, а тоді жінка й каже: – … – Гарний, ще б пак, –

Розуменко ж залишився в Дубровиці, де живе й сьогодні. … До речі, при Польщі так оплачувався труд на селі: жнець отримував за день пуд зерна (це 16 кілограмів), косар 1,5 пуда зерна, тобто 24 кілограми. … Ще б пак: голова сільради, член їхньої партії, вмів виступати, його, навіть, хвалили…

Де ж товариші? … Де ж всі? … Де ж він, той ранок!.. … Чи ти ще живий десь? … Де ж той Роман?! … –  А де ж вона? …  А шолом, шолом же твій де? … А де ж ти будеш шукати частину свою? … Усі «герої» були деінде й лишились живими. … – І де ж вона?  … Де-не-де пакне поодинокий постріл чи коротка серія з ручного автомата, і більш нічого.

Де ж подінеться сирота? … У дев’ять років Марія почала самостійно жити. … А де ж набратися його Марії? … Виймає з кишені пакуночок, а в нім цукорки дорогі, чоколядові в олов’яних папірцях. … А вона ж де? … Але ж де він?’ Зима, великий піст, смуток… Марія йде до монастиря і молиться. … «А що, як візьму паклю?

З цiсу ж причини досi не написано жодного детективу, де фiгурував би покiйник з дна тамтешнього моря. … Ще б пак! … – Де ж ми шукатимемо цього унiкума? … На жаль, сцени вигнання з раю мають дещо декларативний присмак. … – Де ж монета твоя? … – Ще б пак! … – Ще б пак!

i з-помiж дерев вийшла жiнка. … До першої живої хати, де є люди, ще з кiлометр. … Однi старанно вдавали, що не звертають уваги на шум, iншi повитягували шиї, намагаючись не пропустити жодної деталi iнциденту. … Де ж тi хати? … Вже йшли до «Жабки» з пакунками, коли Марiю зупинила якась жiнка.

скоромовкою шепоче Джипсі, жмакаючи стягнуту з голови хустину, витираючи спітнілу долоню джинсовою сумкою, де хрумтять сувенірні пакетики.