Результати пошуку слова: дуже скоро
Тарас Григорович Шевченко – Наймичка. Повість.
А воно було дуже спросту: бідолашна ота молодиця була покритка, мати маленького Марочка. … Я не дуже втомилася, — … І він скоро дістав із короба загорнену в папір семибратню кров. … Яким замовк, поклав голову на подушку й скоро заснув. … Марко замовк і скоро заснув. … А людина хороша, дуже хороша людина!