Результати пошуку слова: залишки

пере́бірки – множинний іменник (непотрібні залишки чого-небудь) відмінок однина множина називний пере́бірки родовий пере́бірок давальний пере́біркам знахідний пере́бірки орудний пере́бірками місцевий на/у пере́бірках кличний пере́бірки [розм.]

Було ясно, що пароплав, технічна база крейсера, витягав залишки невикористаної сітки. Марат сидів з опущеною головою; нарешті, зібравши залишки всієї своєї віри й мужності, він тихо сказав: – На сигналізаторі тиску газів знайдено залишки якогось ящичка. Швидше… Швидше… Напружте всі сили, всі залишки своїх сил!

зга́рятина – іменник жіночого роду (згар – залишки чого-небудь згорілого) відмінок однина множина називний зга́рятина родовий зга́рятини давальний зга́рятині знахідний зга́рятину орудний зга́рятиною місцевий на/у зга́рятині кличний зга́рятино* [рідко]

> е́ндси – множинний іменник (залишки від розкроювання пиломатеріалів на експортні дошки) відмінок однина множина називний е́ндси родовий е́ндсів давальний е́ндсам знахідний е́ндси орудний е́ндсами місцевий на/в е́ндсах кличний е́ндси

з’ї́дини – множинний іменник (недоїдені тваринами залишки сіна, соломи і т.

з’ї́ди – множинний іменник (недоїдені тваринами залишки сіна, соломи і т.

Замахуючись на острів рицарів святого Іоанна, султан мовби нищив ті нікчемні залишки особистої свободи, які Ібрагім зберігав глибоко в душі, згадуючи іноді своє дитинство і свій маленький острів біля краю Греції посеред теплого моря з дивовижно прозорою водою. Залишки від давно вмерлих народів.

Там височіли залишки стародавньої арки з висіченим на граніті якимось дивним календарем. У матеріалах комісії, що вивчала залишки зруйнованої бази, зареєстровано кожен уламок і визначено, звідки він. Промінь прожектора зрідка натрапляв на знайомі орієнтири – на верхівки підводних скель, на залишки давно затонулого корабля.

Залишки тютюну він старанно пережував, а гірку брунатну слину проковтнув. Шляхи трохи попідсихали, а рілля була ще грузька – ні, не свіжа рілля, а залишки передвоєнного землеробства, майже забутого, від якого де-не-де зосталися бліді сліди озимини.

груз – іменник чоловічого роду (залишки після зруйнування) відмінок однина множина називний груз гру́зи родовий гру́зу гру́зів давальний гру́зу, гру́зові гру́зам знахідний груз гру́зи орудний гру́зом гру́зами місцевий на/у гру́зі на/у гру́зах кличний гру́зе* гру́зи* [розм.]