ПАВОН Франсіско Гарсія – Руді сестри
Воно минає швидше ніж субота… Ми ціле життя вигадуємо бозна-що – відтокові ринви й рівчаки для сліз, аби тільки не думати про те єдине, що є насправді і реальне. … – А чи не називали вони в розмові якогось імені чи слова, що могло б підказати, про яку «справу» йшлося? … Зараз треба повідомити їх про це телефоном. … – Можливо, йшлося про якесь доброчинство… Вони правдешні святі, –